Аналізи ДНК в Україні
15 років досвіду
Київ
Розширена панель на збудників гострих кишкових інфекцій — комплексне молекулярно-генетичне дослідження, призначене для виявлення широкого спектра інфекційних агентів, здатних спричиняти діарею, блювання, біль і спазми в животі, підвищення температури та інші прояви гастроентериту.
Дослідження дозволяє одночасно виявляти генетичний матеріал найбільш значущих вірусних, бактеріальних і паразитарних збудників кишкових інфекцій. Такий підхід особливо корисний за подібної клінічної картини різних інфекцій, коли визначити причину захворювання лише за симптомами неможливо.
Панель охоплює три основні групи збудників:
Таким чином, дослідження дозволяє за один аналіз провести розширений пошук найбільш клінічно значущих причин інфекційного гастроентериту.
Ротавіруси спричиняють гострий вірусний гастроентерит. Найбільше клінічне значення має ротавірус A, особливо у немовлят і дітей раннього віку, хоча інфекція зустрічається і в дорослих.
Характерними проявами є водяниста діарея, блювання, підвищення температури, біль у животі та зневоднення. Передача відбувається переважно фекально-оральним шляхом.
Норовіруси — одна з провідних причин гострого вірусного гастроентериту в дітей і дорослих. Для людини найбільше значення мають геногрупи GI та GII.
Інфекція характеризується високою заразністю та може спричиняти сімейні й колективні спалахи. Зазвичай захворювання починається раптово з нудоти, блювання, водянистої діареї, спазмів і болю в животі.
Саповірус належить до родини Caliciviridae та, подібно до норовірусів, здатний спричиняти гострий гастроентерит.
Найчастіше інфекцію виявляють у дітей, проте вона може виникати в будь-якому віці. Основні симптоми — діарея, блювання, нудота, біль у животі та іноді підвищення температури.
Ентеровіруси — велика група вірусів, до якої належать різні типи вірусів Coxsackie, ECHO та інші ентеровіруси.
Вони розмножуються в шлунково-кишковому тракті та можуть виділятися з калом. Клінічні прояви ентеровірусних інфекцій різноманітні й не обмежуються гастроентеритом. Тому виявлення ентеровірусу в досліджуваному матеріалі необхідно інтерпретувати з урахуванням симптомів і клінічної картини.
Аденовіруси типів 40 і 41 є так званими кишковими аденовірусами та асоційовані насамперед із гострим гастроентеритом у дітей.
Інфекція може проявлятися тривалою водянистою діареєю, блюванням, підвищенням температури та болем у животі.
Астровірус людини є причиною вірусного гастроентериту, особливо в дітей раннього віку, людей похилого віку та пацієнтів з ослабленою імунною системою.
Найбільш типовими проявами є водяниста діарея, нудота, блювання, біль у животі та помірне підвищення температури.
EAEC — патогенний варіант кишкової палички, здатний спричиняти гостру або затяжну діарею. Бактерії мають характерну здатність прикріплюватися до слизової оболонки кишечника та утворювати агрегати.
EAEC може бути причиною діареї в дітей, дорослих і мандрівників.
ETEC продукує ентеротоксини, які порушують транспорт води та електролітів у кишечнику. Це призводить переважно до водянистої діареї.
ETEC є однією з відомих причин так званої діареї мандрівників та кишкових інфекцій, пов'язаних із забрудненою їжею або водою.
EPEC пошкоджує клітини кишкового епітелію та порушує нормальне всмоктування рідини й поживних речовин.
Має особливе значення як причина діареї в немовлят і дітей раннього віку, хоча може виявлятися і в дорослих.
EIEC і Shigella мають здатність проникати в клітини слизової оболонки товстої кишки та спричиняти виражений запальний процес.
Інфекція може супроводжуватися лихоманкою, болем і спазмами в животі, частими випорожненнями, а в деяких випадках — появою слизу та крові в калі.
EHEC — група патогенних штамів E. coli, здатних продукувати шигатоксини. Інфекція може спричиняти виражений біль у животі та криваву діарею.
Деякі інфекції EHEC пов'язані з ризиком тяжкого ускладнення — гемолітико-уремічного синдрому (ГУС), особливо в дітей.
Campylobacter — одна з поширених бактеріальних причин гастроентериту. Зараження часто пов'язане з недостатньо термічно обробленим м'ясом птиці, непастеризованим молоком, забрудненою водою або контактом з інфікованими тваринами.
Захворювання може супроводжуватися лихоманкою, вираженим болем у животі та діареєю, іноді з домішками крові.
Clostridioides difficile — бактерія, здатна спричиняти антибіотик-асоційовану діарею та коліт. Ризик захворювання особливо підвищується після приймання антибіотиків, під час або після госпіталізації та в пацієнтів старшого віку.
До панелі включено виявлення генетичних маркерів токсинів TcdA і TcdB, які відіграють ключову роль у розвитку захворювання.
Yersinia enterocolitica спричиняє кишкову інфекцію — ієрсиніоз. Можливими джерелами є заражені харчові продукти, вода та недостатньо термічно оброблена свинина.
Інфекція може супроводжуватися діареєю, лихоманкою та болем у животі. Іноді біль локалізується в правій нижній частині живота та може нагадувати симптоми апендициту.
Cronobacter sakazakii — умовно-патогенна бактерія, що має особливе значення для новонароджених і недоношених дітей.
Відомим фактором ризику є контамінація сухих молочних сумішей. У новонароджених інфекція в рідкісних випадках може мати тяжкий перебіг і призводити не лише до ураження кишечника, а й до системної інфекції.
Salmonella — одна з найбільш відомих причин бактеріальних харчових інфекцій.
Зараження можливе через інфіковані продукти тваринного походження, яйця, м'ясо, забруднену воду, а також у разі контакту з деякими тваринами. Типовими проявами є діарея, лихоманка, нудота та біль у животі.
Aeromonas hydrophila — бактерія, широко поширена у водному середовищі. Може бути пов'язана з гастроентеритом після вживання забрудненої води або продуктів.
Кишкова інфекція зазвичай проявляється діареєю та болем у животі.
Plesiomonas shigelloides — бактерія, що мешкає переважно в прісній воді. Інфекція може бути пов'язана з вживанням забрудненої води, сирої або недостатньо термічно обробленої риби та морепродуктів.
Основним проявом є гастроентерит із діареєю та болем у животі.
Vibrio parahaemolyticus — морська бактерія та одна з причин гастроентериту, пов'язаного з вживанням сирих або недостатньо термічно оброблених морепродуктів.
Інфекція зазвичай супроводжується водянистою діареєю, спазмами в животі, нудотою, блюванням та іноді підвищенням температури.
Vibrio fluvialis — представник роду Vibrio, здатний спричиняти гастроентерит. Інфікування переважно пов'язане із забрудненою водою та морепродуктами.
Основні прояви включають водянисту діарею, біль у животі, нудоту та блювання.
Vibrio cholerae — вид бактерій, окремі токсигенні штами якого є збудниками холери.
Холера характеризується інтенсивною водянистою діареєю та може призводити до швидкого й небезпечного зневоднення. Водночас виявлення V. cholerae саме по собі необхідно інтерпретувати з урахуванням штаму та його токсигенності: не всі штами V. cholerae спричиняють класичну холеру.
Cryptosporidium — найпростіші паразити, що спричиняють криптоспоридіоз. Основним проявом є водяниста діарея.
Передача можлива через забруднену воду та їжу, від людини до людини, а також під час контакту з тваринами. Особливо тяжкий і тривалий перебіг можливий у пацієнтів із вираженим імунодефіцитом.
Giardia — найпростіший паразит, що спричиняє лямбліоз (гіардіаз). Зараження відбувається переважно внаслідок потрапляння цист паразита до організму із забрудненою водою або їжею.
Інфекція може проявлятися тривалою діареєю, здуттям живота, метеоризмом, дискомфортом, порушенням травлення та зниженням маси тіла. У частини інфікованих симптоми можуть бути відсутні.
Entamoeba histolytica — патогенна амеба, що спричиняє амебіаз.
Кишкова форма захворювання може супроводжуватися болем у животі, діареєю та випорожненнями з домішками крові. В окремих випадках паразит здатний поширюватися за межі кишечника та спричиняти, зокрема, амебний абсцес печінки.
Enterocytozoon bieneusi — мікроспоридія, здатна уражати шлунково-кишковий тракт людини.
Інфекція може спричиняти тривалу водянисту діарею та має особливе значення для пацієнтів з ослабленою імунною системою.
Розширена панель може застосовуватися за наявності симптомів, характерних для гострої кишкової інфекції, зокрема:
Панель охоплює широкий спектр найбільш значущих збудників кишкових інфекцій, однак не включає абсолютно всі можливі причини діареї та захворювань шлунково-кишкового тракту.
Негативний результат дослідження не виключає інфекцію, спричинену мікроорганізмом, який не входить до складу панелі, а також неінфекційні причини симптомів.
Позитивний результат молекулярного дослідження свідчить про виявлення генетичного матеріалу відповідного мікроорганізму або досліджуваного генетичного маркера. Його клінічне значення необхідно оцінювати з урахуванням симптомів, анамнезу та інших результатів обстеження.
Результати дослідження не слід самостійно використовувати для призначення або скасування антибіотиків та інших лікарських засобів. Тактику лікування визначає лікар з урахуванням клінічної ситуації.
