Аналізи ДНК в Україні
15 років досвіду
Всі аналізи/Панелі (секвенування NGS)
До панелі «Вроджена нейтропенія» входить 28 генів, також включено оцінку некодуючих варіантів, виявлення делецій і дуплікацій.
Ідеально підходить для пацієнтів із вродженою нейтропенією або за клінічної підозри на циклічну нейтропенію. Гени, що входять до цієї панелі, також включені до панелі синдромів недостатності кісткового мозку, комплексної гематологічної панелі та панелі первинних імунодефіцитів.
Нейтропенія — це аномально низька концентрація нейтрофілів у крові. Тяжка вроджена нейтропенія (ТВН, SCN) характеризується низькою абсолютною кількістю нейтрофілів (<500/мкл) та підвищеною сприйнятливістю до бактеріальних і грибкових інфекцій. Тяжкі бактеріальні інфекції можуть уражати легені, шкіру та глибокі тканини. Після 15 років лікування гранулоцитарним колонієстимулюючим фактором ризик розвитку мієлодисплазії або гострого мієлоїдного лейкозу становить приблизно 15–25%. Циклічна нейтропенія клінічно характеризується повторними епізодами гарячки та виразками слизової оболонки ротової порожнини, при цьому послідовні аналізи крові демонструють регулярні циклічні коливання кількості клітин крові. Зазвичай захворювання діагностують невдовзі після народження або протягом першого року життя. Мутації в гені ELANE виявляють як у пацієнтів із вродженою, так і з циклічною нейтропенією. Нейтропенія, пов’язана з ELANE, успадковується за аутосомно-домінантним типом і пояснює приблизно 35–63% випадків тяжкої вродженої нейтропенії. Патогенні варіанти ELANE виявляють у 90% пацієнтів із клінічним діагнозом циклічної нейтропенії. Аутосомно-рецесивні форми тяжкої вродженої нейтропенії асоційовані з генами HAX1, G6PC3 і JAGN1, а Х-зчеплена форма — з мутаціями в гені WAS. Орієнтовна частота тяжкої вродженої нейтропенії становить 1 випадок на 200 000 осіб.
| Ген | Фенотип | Успадк.* | ClinVar** | HGMD** |
|---|---|---|---|---|
| ACTB | Синдром Барайтсера–Вінтера | AD | 55 | 60 |
| CLPB | 3-метилглутаконова ацидурія з катарактою, неврологічними порушеннями та нейтропенією (MEGCANN) | AD/AR | 26 | 25 |
| CSF2RA | Порушення метаболізму сурфактанту, легенева форма | XL | 2 | 17 |
| CSF3R | Спадкова нейтрофілія | AD/AR | 13 | 13 |
| CTSC | Ювенільний періодонтит, синдром Хайма–Мунка, синдром Папійона–Лефевра | AR | 19 | 92 |
| EFL1 | Синдром Швахмана–Даймонда | AR | 3 | 2 |
| ELANE | Нейтропенія | AD | 43 | 217 |
| G6PC3 | Тяжка вроджена нейтропенія, синдром Дурсун | AR | 11 | 37 |
| GATA2 | Мієлодиспластичний синдром, хронічна нейтропенія з моноцитопенією з прогресуванням до мієлодисплазії та гострого мієлоїдного лейкозу, гострий мієлоїдний лейкоз, синдром Ембергера, імунодефіцит | AD | 30 | 142 |
| GFI1 | Тяжка вроджена нейтропенія 2, аутосомно-домінантна; хронічна ідіопатична неімунна нейтропенія дорослих | AD | 2 | 6 |
| GINS1 | Імунодефіцит | AR | 4 | 4 |
| HAX1 | Тяжка вроджена нейтропенія | AR | 11 | 21 |
| IFNGR2 | Імунодефіцит | AR | 4 | 18 |
| JAGN1 | Тяжка вроджена нейтропенія | AR | 8 | 8 |
| LAMTOR2 | Імунодефіцит, зумовлений дефектом білка, що взаємодіє з MAPBP | AR | 1 | 1 |
| LYST | Синдром Чедіака–Хігасі | AR | 50 | 97 |
| MKL1 | Первинний імунодефіцит | AR | 4 | |
| PGM3 | Імунодефіцит 23 | AR | 14 | 15 |
| RAC2 | Синдром імунодефіциту нейтрофілів | AD/AR | 2 | 3 |
| SBDS | Апластична анемія, синдром Швахмана–Даймонда, тяжка спондилометафізарна дисплазія | AR | 19 | 90 |
| SLC37A4 | Хвороба накопичення глікогену | AD/AR | 49 | 113 |
| SMARCD2 | Дефіцит специфічних гранул 2 | AR | 3 | 1 |
| SRP54 | Синдром Швахмана–Даймонда | AD | 3 | |
| SRP72 | Синдром недостатності кісткового мозку 1 | AD | 2 | 5 |
| VPS13B | Синдром Коена | AR | 351 | 203 |
| VPS45 | Тяжка вроджена нейтропенія 5, аутосомно-рецесивна | AR | 3 | 4 |
| WAS | Тяжка вроджена нейтропенія, тромбоцитопенія, синдром Віскотта–Олдрича | XL | 57 | 439 |
| WDR1 | AR | 8 |
* Тип успадкування: аутосомно-домінантний (AD), аутосомно-рецесивний (AR), мітохондріальний (mi), Х-зчеплений (XL), Х-зчеплений домінантний (XLD) та Х-зчеплений рецесивний (XLR).
** ClinVar, HGMD — кількість варіантів гена, класифікованих як патогенні або ймовірно патогенні в базах даних ClinVar, HGMD.
До панелі дозволяється додати додаткові гени (до 200), які пов’язані із симптомами, та видалити будь-які гени (щоб залишилося не менше 2). Вартість панелі може змінюватися, а саме:
- мала панель 2–25 генів ,
- середня панель 26–125 генів ,
- велика панель понад 126 генів .
Якщо аналіз виявив варіанти, які можуть бути причиною захворювання, можна перевірити наявність цих варіантів у батьків. Аналіз окремих мутацій методом Сенгера.
Якщо аналіз не виявив варіантів, які можуть бути причиною захворювання, можна розширити тестування до повного екзому: Розширення панелі до повного екзому. Крім того, можна отримати сирі дані та проводити їх повторну оцінку кожні кілька років. Можливо, з часом науці стануть відомі нові генетичні чинники захворювання.
Спеціальна підготовка не потрібна: не потрібно приходити натщесерце або пити велику кількість води.
Проводиться забір венозної крові в пробірку з ЕДТА, 4 мл.
Забір матеріалу можна провести в нашому центрі або передати нам пробірку з ЕДТА з матеріалом, взятим у будь-якій лабораторії. Можливість забору матеріалу в дітей необхідно уточнювати додатково.
У наших пунктах забору, крім Києва, забір матеріалу коштує .
Необхідно надати висновок лікаря з описом клінічної картини (симптомів, діагнозу) та заповнити анкету в електронному вигляді.
Аналіз не проводиться для здорових людей без симптомів; у такому разі рекомендуються скринінгові дослідження на носійство.
За результатами секвенування необхідно отримати консультацію лікаря-генетика.