Панель Спадкові лейкемия (лейкозы)

Спадкова схильність до гематологічних злоякісних новоутворень, а саме до гострого лімфобластного лейкозу (acute lymphoblastic leukemia, ALL), гострого мієлоїдного лейкозу (acute myeloid leukemia, AML) та мієлодиспластичного синдрому кісткового мозку (bone marrow myelodysplastic syndrome, MDS), може бути пов’язана із синдромальними проявами або ж бути основною клінічною ознакою. MDS та AML можуть виникати на тлі синдромів вродженої недостатності кісткового мозку, таких як дискератоз конгеніта (dyskeratosis congenita) або анемія Фанконі (Fanconi anemia). До інших спадкових синдромів, що супроводжуються підвищеним ризиком розвитку лейкемії (leukemia), належать синдром Лі–Фраумені (Li-Fraumeni syndrome, TP53), атаксія-телеангіектазія (ataxia telangiectasia, ATM), синдром Блума (Bloom syndrome, BLM), нейрофіброматоз 1 типу (neurofibromatosis type 1, NF1) і, рідше, синдром Нунан (Noonan syndrome, PTPN11, CBL). Також описані випадки зв’язку біалельних гермінальних мутацій (biallelic germline mutations) у генах, пов’язаних із синдромом дефіциту репарації невідповідностей ДНК (constitutional mismatch repair-deficiency syndrome) — MLH1, MSH2, MSH6, PMS2 — із розвитком ALL. Ізольовані гематологічні злоякісні пухлини (isolated hematological malignancies) асоціюються з гермінальними мутаціями (germline mutations) у генах RUNX1 (сімейний тромбоцитарний синдром із схильністю до гострого мієлоїдного лейкозу — familial platelet syndrome with predisposition to acute myelogenous leukemia), CEBPA (сімейний гострий мієлоїдний лейкоз — familial AML), GATA2 (GATA2-асоційовані синдроми — GATA2-associated syndromes) та DDX41 (мієлоїдні неоплазії, пов’язані з DDX41 — DDX41-related myeloid neoplasms). Список гермінальних мутацій, що підвищують ризик мієлоїдних злоякісних новоутворень (myeloid malignancies), швидко розширюється, і спадкова схильність до гематологічних пухлин (inherited predisposition to hematologic malignancies), ймовірно, зустрічається частіше, ніж вважалося раніше. Хоча описано багато різних генетичних дефектів (genetic defects), пов’язаних із розвитком лейкемії (leukemia), спільним патогенетичним механізмом є порушення системи відповіді на ушкодження ДНК (dysfunctional DNA damage response). Визнання спадкової причини захворювання (recognition of an inherited cause) дозволяє встановити точний молекулярний діагноз (specific molecular diagnosis), допомагає визначити тактику лікування, зрозуміти особливості перебігу хвороби, прогноз і можливе ураження інших органів, а також виявити членів родини, які можуть перебувати в групі ризику.