Аналізи ДНК в Україні
Всі аналізи/Панелі (секвенування NGS)
В панель Гіпотиреоз та резистентність до гормонів щитовидної залози входить 22 гени, також включена оцінка некодуючих варіантів, виявлення делецій та дуплікацій.
Ідеальна панель для пацієнтів із клінічною підозрою на гіпотиреоз та резистентність до гормонів щитовидної залози.
Первинний вроджений гіпотиреоз — це постійний дефіцит гормонів щитовидної залози, який є присутнім від народження. Приблизно 1 з 5000 дітей народжується з вродженим гіпотиреозом, у якому щитовидна залоза неспроможна нормально рости і може виробляти достатньо гормонів.
Для більшості випадків уродженого гіпотиреозу немає певної причини, але у 15–20% випадків він викликаний спадковим дефектом генів, які відіграють роль у правильному зростанні, функціонуванні та розвитку щитовидної залози. Первинний вроджений гіпотиреоз може бути викликаний дисгенезією щитовидної залози, при якій щитовидна залоза не може нормально розвиватися, або може виникнути внаслідок вродженої помилки біосинтезу гормонів щитовидної залози (також відомої як дисгормоногенез) або внаслідок мутацій рецепторів тиреотропного гормону. У країнах із достатнім вмістом йоду 85% постійного вродженого гіпотиреозу обумовлені дисгенезією щитовидної залози. 10-15% випадків, що залишилися, можна віднести до дисгормоногенезу або дефектів периферичного транспорту, метаболізму або дії тиреоїдних гормонів.
Первинний вроджений гіпотиреоз також може бути ідіопатичним. Поширеність оцінюється в 1:2000-1:4000. З причин, які залишаються незрозумілими, вроджений гіпотиреоз вражає більш ніж удвічі більше жінок, ніж чоловіків.
Дисгормоногенез щитовидної залози є результатом мутацій в одному з кількох генів, що беруть участь у виробленні тиреоїдних гормонів. Ці гени включають DUOX2, SLC5A5, TG та TPO. Мутації у кожному з цих генів порушують етап синтезу тиреоїдних гормонів, що зумовлює аномально низьким рівням цих гормонів. Мутації у гені THRB порушують синтез тиреоїдних гормонів, погіршуючи стимуляцію вироблення гормонів. Зміни у цьому гені є основною причиною центрального гіпотиреозу. Дефіцит гормонів щитовидної залози, що виникає, порушує нормальне зростання, розвиток мозку і метаболізм, що призводить до ознак вродженого гіпотиреозу. Якщо терапія гормонами щитовидної залози починається протягом перших 2 тижнів життя, немовлята зазвичай розвиваються нормально, але початок терапії пізніше за два місяці може викликати серйозні неврологічні, розумові та рухові порушення.
Ген | Асоційований фенотип | Спадкоємність.* | ClinVar** | HGMD** |
---|---|---|---|---|
DUOX2 | Дисгормоногенез щитовидної залози | AD/AR | 20 | 155 |
DUOXA2 | Дисгормоногенез щитовидної залози 5 | AR | 5 | 17 |
FOXE1 | Рак щитовидної залози, немедулярний 4, Гіпотиреоз, тиреоїдний, з колючим волоссям та ущелиною неба (синдром Бемфорта-Лазаруса), Вроджений гіпотиреоз | AD/AR | 4 | 23 |
GNAS | Синдром МакКьюна-Олбрайта, Прогресуюча кісткова гетероплазія, Псевдогіпопаратиреоз, Спадкова остеодистрофія Олбрайта | AD | 64 | 274 |
HESX1 | Септооптична дисплазія, Дефіцит гормонів гіпофіза, комбінований, Ізольований дефіцит гормону росту | AR/AD | 15 | 26 |
IGSF1 | Центральний гіпотиреоз та збільшення яєчок | XL | 7 | 41 |
NKX2-1 | Рак щитовидної залози, немедулярний, хореоатетоз, гіпотиреоз та респіраторний дистрес новонароджених, хорея, спадкова доброякісна | AD | 27 | 137 |
NKX2-5 | Конотрункальні вади серця, Гіпотиреоз, вроджений незобний, Дефект міжпередсердної перегородки, Дефект міжшлуночкової перегородки 3, Конотрункальні вади серця, варіабельні, Тетрада Фалло | AD | 45 | 108 |
PAX8 | Гіпотиреоз, вроджений, нездобний | AD | 8 | 45 |
POU1F1 | Дефіцит гормонів гіпофіза, комбінований | AR | 20 | 41 |
PROP1 | Дефіцит гормонів гіпофіза, комбінований | AR | 33 | 37 |
SECISBP2 | Дефіцит селенопротеїну | AR | 5 | 14 |
SLC16A2 | Синдром Аллана-Херндона-Дадлі | XL | 39 | 84 |
SLC26A4 | Глухота, синдром Пендреда, розширення вестибулярного водопроводу | AR | 181 | 548 |
SLC5A5 | Дисгормоногенез щитовидної залози | AR | 8 | 16 |
TBL1X | Вроджений гіпотиреоз, втрата слуху | 2 | 8 | |
TG | Дисгормоногенез щитовидної залози | AR | 25 | 131 |
THRA | Гіпотиреоз, уроджений, нездобний, 6 | AD | 8 | 13 |
THRB | Резистентність до тиреоїдних гормонів | AD/AR | 61 | 165 |
TPO | Дисгормоногенез щитовидної залози | AR | 20 | 120 |
TSHB | Гіпотиреоз, вроджений, нездобний | AR | 6 | 14 |
TSHR | Гіпертиреоз, неаутоімунний, Гіпотиреоз, вроджений, незобний, Гіпертиреоз, сімейний, гестаційний | AD/AR | 36 | 142 |
* Тип успадкування: аутосомно-домінантний (AD), аутосомно-рецесивний (AR), мітохондріальний (mi), Х-зчеплений (XL), Х-зчеплений домінантний (XLD) та Х-зчеплений рецесивний (XLR); ** ClinVar, HGMD - кількість варіантів гена, класифікованих як патогенні або ймовірно патогенні в базі даних ClinVar, HGMD.
В панель дозволяється додати додаткові гени (до 200), пов'язані з симптомами, та видалити будь-які гени (щоб залишилося не менше 2). Вартість панелі може змінюватися, а саме:
- мала панель 2-25 генів ,
- середня панель 26-125 генів ,
- велика панель понад 126 генів .
Якщо аналіз виявив варіанти, які є можливою причиною хвороби, можна перевірити наявність цих варіантів у батьків. Аналіз окремих мутацій по Сенгеру.
Якщо аналіз не виявив варіантів, які є можливою причиною хвороби, можна розширити тестування до повного екзома Розширення панелі до повного екзома. Крім того, можна безкоштовно отримати сирі дані і робити повторну оцінку кожні кілька років. Можливо, згодом науці стануть відомі нові генетичні чинники захворювання.
Вимоги здачі крові натще немає (легкий сніданок і незадовго до взяття крові випити 1-2 склянки звичайної негазованої води; дітей обов'язково напувати негазованою водою порціями, до 150-200 мл, протягом 30 хвилин), в день здачі крові не вживати медикаменти (включаючи вітаміни та БАД), напередодні виключити прийом смаженої та жирної їжі, виключити за 32 години алкоголь.
Проводиться забір венозної крові у пробірку з ЕДТА 4 мл.
Необхідно надати (взяти з собою або надіслати нам на електронну пошту) висновок лікаря з детальною клінічною картиною (опис симтомів, діагноз/попередній діагноз) та фото досліджуваного пацієнта (якщо є фенотипно значущі особливості), заповнити в електронному вигляді анкету.
У всіх випадках за результатами секвенування необхідно отримати консультацію лікаря-генетика.