Аналізи ДНК в Україні
15 років досвіду
Всі аналізи/Планування вагітності
Тромбофілія — це стан організму, за якого підвищена схильність до утворення тромбів унаслідок порушень у системі гемостазу.
Генетична (спадкова) форма тромбофілії зумовлена поліморфізмами певних генів, які регулюють згортання крові, фібриноліз і функцію тромбоцитів.

Носійство таких варіантів не завжди призводить до розвитку захворювання, але суттєво підвищує ризик тромбозів, інсультів та інфарктів у молодому віці, а також ускладнень вагітності — невиношування, прееклампсії, плацентарної недостатності тощо.
F2 (протромбін) 20210 G>A
Мутація в гені F2 підвищує рівень протромбіну — основного білка каскаду згортання крові.
Надлишок протромбіну призводить до прискореного утворення фібрину та схильності до тромбоутворення.
Клінічне значення: ризик венозних тромбозів, тромбоемболії легеневої артерії, інсульту та інфаркту в молодому віці.
F5 (фактор Лейдена) 1691G>A
Мутація в гені F5 спричиняє резистентність фактора V до інактивації активованим білком C (APC-резистентність).
Це найпоширеніша спадкова причина тромбофілії в Європі.
Клінічне значення: багаторазове підвищення ризику венозних тромбозів, особливо у жінок, які приймають гормональні контрацептиви, та у вагітних.
Гетерозиготи — ризик ↑ у 5–10 разів, гомозиготи — більш ніж у 50 разів.
F7 (фактор VII) 10976 G>A
Фактор VII активує зовнішній шлях згортання крові.
Поліморфізм G10976A змінює активність білка, впливаючи на баланс між згортанням і фібринолізом.
Клінічне значення: помірно підвищений ризик тромбозів, особливо у поєднанні з іншими мутаціями системи гемостазу.
F13A1 (фактор XIII) 103 G>T
Фактор XIII стабілізує фібриновий згусток, «склеюючи» його волокна.
Поліморфізм G103T впливає на щільність і міцність тромбів.
Клінічне значення: підвищений ризик тромбозів і повторних інфарктів міокарда.
FGB (-455 G>A)
Ген FGB кодує β-ланцюг фібриногену.
Поліморфізм -455 G>A пов’язаний із підвищеною транскрипцією гена та збільшенням концентрації фібриногену в плазмі крові.
Клінічне значення: підвищення в’язкості крові, прискорене утворення згустків, схильність до інфарктів та інсультів.
PAI-1 (SERPINE1) -675 5G>4G
Ген SERPINE1 кодує інгібітор активатора плазміногену 1 типу (PAI-1), який регулює процес фібринолізу.
Алель 4G підвищує рівень PAI-1, що пригнічує природне розчинення тромбів.
Клінічне значення: зниження фібринолізу, схильність до тромбозів і ускладнень вагітності (невиношування, прееклампсія, затримка розвитку плода).
ITGA2 (807 C>T)
Ген ITGA2 кодує α-субодиницю інтегрину IIa, яка забезпечує зв’язування тромбоцитів із колагеном судинної стінки.
Поліморфізм 807 C>T підвищує щільність рецепторів і посилює адгезію тромбоцитів.
Клінічне значення: підвищена агрегація тромбоцитів, ризик артеріальних тромбозів та ішемічного інсульту.
ITGB3 (176 T>C)
Ген ITGB3 кодує β3-субодиницю рецептора глікопротеїну IIb/IIIa, який зв’язує фібриноген і забезпечує агрегацію тромбоцитів.
Поліморфізм 176T>C (варіант Leu33Pro) підвищує здатність тромбоцитів до злипання.
Клінічне значення: підвищений ризик тромбозів, особливо при поєднанні з мутаціями F2, F5 і PAI-1.
Клінічне значення підсилюється при поєднанні кількох несприятливих варіантів, наприклад: F5 + PAI-1 або F2 + ITGB3.
Комбінації генів формують індивідуальний рівень ризику тромбоутворення, що особливо важливо для жінок, які планують вагітність, а також для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями.
Матеріал: венозна кров з ЕДТА (4 мл) або букальний епітелій.
Підготовка:
Результат подається у вигляді переліку генотипів і їх клінічного значення.
Рекомендовано консультацію лікаря-генетика для оцінки сумарного ризику та підбору профілактичних або лікувальних заходів.